Промова про Мову!
Промова про Мову!
Я пам′ятник собi зробив нерукоробний,
От бач, що дiе ямб тристопний,
Якби не українська мова,
Усі б мичали, як корови.
Поперше були дiнозаври
За ними масть тримали маври,
А мезозою наприкiнцi,
Прийшли нарештi українцi.
Так! Українцi -першi люди!
Вони ходили скрiзь усюди!
Вже мали кораблi, лiнкори,
I викопали Чорне Море.
Як людство було у дитинствi,
Всiм керували українци,
Вiд них пiшла уся наука,
Вiд колеса до ноутбука!
А щиро кажучи за зброю,
То українцi взяли Трою!
Пiд Фермопiлами вояки,
То Запорiзькие козаки!
Недарма звали їх спартанці,
Бо знали всi народнi танцi,
Плясали добре гопака,
Та дали перцям трепака.
А найвiдомiший Гомер
Жив на Украйнi, там й помер.
Вiн написав за Одисея,
Хiтро-Одеського еврея.
Ми збудували пiрамiды,
Ми потопили Атлантiду,
I самий перший фараон,
Був українець Фарiон.
Цар Олександр Македонський,
В дитинствi був Сашко Херсонський,
I навiть сам Iсус Христос
З Украйни був, не эскiмос!
Iсус прийшов до Палестины
Iз нашoй неньки-України.
I, згiдно зробленим опросам,
Iсус Хрiстос був малоросом!
Цариця Нiлу Клеопатра,
Смалила сiгарети "Ватра",
Та пiд гадючую отруту,
Вона спiва "Червону руту"
Вiдомий Христофор Колюмб,
З Украйни прокладав свiй румб.
Бо ще тодi казала преса,
Порт відплиття була Одеса.
Сам Фердiнандо Магелан,
То український був циган,
Iшов з Одеси на Херсон,
Та заблукав, бо ж самогон...
Коли б не українська мова,
Яку подарував Егова,
Ми б всi сидiли по печерах,
Як троглодiти при шумерах.
Ми всi сидiли би на гiлках,
Не знали смаку би горiлки,
Тому e заздрощi Москови,
Величностi рiдної мови.
Якщо вiзмемось до латинi,
Iй спилкувались лише свинi,
А справжня знать та палатинцi
Тi розмовляли з украинськiй.
Заборонити iнши мови,
Нехай помовчать марнослови,
Залишити лиш українську,
Велику мову iсполинську.
