"Не гарно знаменитим бути" /з Б. Пастернака/
Не гарно знаменитим бути,
Бо не здіймають нас увись:
Архів зів"ялий, атрибути,
Що з рукописами десь зрослись.
Знай творчості самовіддачу,
Не галас, і не успіх враз;
Ганебно, вигадавши... - вдачу,
Себе сховати в зиск оаз.
Живи без суті самозванства,
Живи так, щоби врешті, стеж:
Любов, до люду і до панства,
Злилися без майбутніх меж.
Потрібні ще в меті пробіли,
Не у паперів, там ... - де жах;
З життя глави, щоб вчасно вчили
Бруд вилучати ніби цвях.
Як поринати з несвідомим,
Ховати кроки там свої,
В тумані, де місцевість, з коми
Знаходять, хоч не бачать зги.
Вже інші, по живому сліду,
Пройдуть твій шлях за п'яддю п'ядь;
Поразки - перемоги з виду
Сам, вибач, - відрізняй; не зрадь.
Повинен, з часткою єдиний,
Зливатись в світлі... - до лиця;
Ти, будь живим, живим... - години..,
Живим, - до божого вінця.
