Як довго...
Даруйте, що без презентації,
Де зустрічі, палкі овації,
Бо карантинна заборона
Закрила спілкування лоно…
Привчають нас до адаптації
З обов’язком тим,- вакцинації,-
Так все вирішують у Раді,-
Знать розквіту шляхам не раді…
Панує та дискримінація,
Страждає українська нація,-
Не стверджується, не гордиться,
Зі страхом, як чогось боїться…
Хоч і позаду вже люстрація,-
Відчутна хибка деградація,-
Народ без голосу та права,
Бо згинула минула слава…
Повсюди – реабілітація
Та безпросвітна еміграція,
З надією відчути вірність,
Де домінуюча покірність…
Складна життєва ситуація,
А в ній,- одна дезінформація,
Все ближче з кожним днем до виру,
У різних вірусах, без миру…
Як довго буде ще руйнація,
Повернеться цивілізація,
Де заходи ті феєричні,
Чи існувати так повічно…
29.12.2021р.
