Як довго...

Даруйте, що без презентації,

Де зустрічі, палкі овації,

Бо карантинна заборона

Закрила спілкування лоно…

 

Привчають нас до адаптації

З обов’язком тим,- вакцинації,-

Так все вирішують у Раді,-

Знать розквіту шляхам не раді…

 

Панує та дискримінація,

Страждає українська нація,-

Не стверджується, не гордиться,

Зі страхом, як чогось боїться…

 

Хоч і позаду вже люстрація,-

Відчутна хибка деградація,-

Народ без голосу та права,

Бо згинула минула слава…

 

Повсюди – реабілітація

Та безпросвітна еміграція,

З надією відчути вірність,

Де домінуюча покірність…

 

Складна життєва ситуація,

А в ній,- одна дезінформація,

Все ближче з кожним днем до виру,

У різних вірусах, без миру…

 

Як довго буде ще руйнація,

Повернеться цивілізація,

Де заходи ті феєричні,

Чи існувати так повічно…

29.12.2021р.