Над Канадой... небо синее / А. Городницкий/
Мрій Канада, світ Канади,
- Сонце, ввечері, сідає.
Вже заснути, Бога ради,
Хочу... - сон мене минає;
Небо мрій, Канади, - синє,
Між берез дощі месії.
Хоч все схоже на Росію,
Тільки бачу... - не Росія.
Небо все ж в Канаді синє,
Між берез дощі-месії.
Хоч і схоже на Росію,
Тільки знаю... - не Росія.
Втома прошепоче - грійся,
Десь кохання зводить шашні.
Нас, сніжок квітнево-бісся,
Вабить в затишок домашній.
Небо все ж в Канаді синє,
Між берез дощі-месії.
Хоч все схоже на Росію,
Тільки бачу... - не Росія.
Небо все ж в Канаді синє,
Між берез дощі-месії.
Хоч все схоже на Росію,
Тільки знаю... - не Росія.
Світ веселощі гальмує,
Дім чужий... – не новосілля.
Схоже; вабить щастя, всує,
Горобини хтиве зілля.
Небо все ж в Канаді синє,
Між берез дощі месії.
Хоч все схоже на Росію,
Тільки бачу... - не Росія.
Небо все ж в Канаді синє,
Між берез дощі-месії.
Хоч і схоже на Росію,
Тільки знаю... - не Росія.
