МАТЕРИНСЬКЕ СЛОВО

Я бачу мами посивілі скроні

І чую голос між пташиних зграй:

«Ти – українка! Пам’ятай це, доню!

Ти – українець, синку, пам’ятай!

 

Віддайте всі знання свої і вміння,

Створіння працьовитого ума!

Плекайте, бережіть своє коріння,

Бо без коріння і життя нема.

 

Любіть Вітчизну, хоч слабка і хвора,

І сильною, квітучою любіть,

Любіть її і в радості, і в горі,

Адже й вона без вас не зможе жить!

 

Зігрійте Батьківщину у долонях,

Любіть всім серцем щирим рідний край!

Ти – українка! Пам’ятай це, доню!

Ти – українець, синку, пам’ятай!»