Кольоровий сон

А може світ - це кольоровий сон,

А люди в ньому - тіні і примари?

Нарешті замовкає телефон,

Нарешті з неба відлітають хмари,

І зайві всі, хто роль свою скінчив,

Не йдуть, а... розчиняються у світлі

А з ними - павутиння дій і слів..

Антракт.

В театрі всі до нього звикли.

Чому ж в житті нас так беруть в полон

Обличчя тих, хто з нами тільки грає?

Так, певно, світ - це кольоровий сон,

Але не наш.

А чий тоді?

Бог знає...