Кольоровий сон
А може світ - це кольоровий сон,
А люди в ньому - тіні і примари?
Нарешті замовкає телефон,
Нарешті з неба відлітають хмари,
І зайві всі, хто роль свою скінчив,
Не йдуть, а... розчиняються у світлі
А з ними - павутиння дій і слів..
Антракт.
В театрі всі до нього звикли.
Чому ж в житті нас так беруть в полон
Обличчя тих, хто з нами тільки грає?
Так, певно, світ - це кольоровий сон,
Але не наш.
А чий тоді?
Бог знає...
