К. Марло В.Шекспір Сонет 49
Приходить час, малює вади в нас,
Всі прикрі, бо такі помітні, гарні...
Любов рахунок нам надасть не раз,
Відхрещуватись, спроби майже марні.
Чужий раптово пройдеш жваво шлях,
Торкнешся ледве словом... - погляд з аду.
Все сонячно-зрадливе, просто жах,
Холодне, мов та гарна крапля яду.
Секунди солодощей марні в тій
Любові, що слухняна, як нівроку.
Причини є: засвідчуй, та убий
Надії світло в сумнівах, мороку.
Враз, захист не до чого їй, йому;
Любов минулу кидають в пітьму.
