Волоцюзі

Таку, повір, не можна ображати...
Згрубілий тон умить чуттєвість рве.
Вона ж чиясь сестра. Майбутня ніжна мати,
Вона, немов лебідка, по житті пливе.

Не ріж ій крила, не соли ій рани -
Воно тобі відізветься в огні...
Краснорозпечених підземних буцегарней,
Куди йдуть завжди волоцюги, і ніколи - королі.