НА ОБРІЇ З’ЯВИЛАСЬ ХМАРА

На обрії з’явилась хмара,
Хутчіш збирайте урожай, —
Промовив хтось, та раптом свара, —
Ти про свою ділянку дбай!
Замовк Назар, та полуницю
Саджав, насупившись на всіх.
Нема з ким навіть по водицю,
Та й сонце смажить, як на гріх.
Пересварилися селяни,
На збори навіть не пішли.
Довірливих ввели в оману, —
Жахливі речі прийняли…
Питає якось дід сусіда, —
Та де ж, обіцяна земля?
Паїв нема, немає хліба,
Та й на життя грошей нема.
Почухав орендар за вухом,
До неба хитрі очі звів, —
Промову довгу дід той слухав,
Та нічого не зрозумів...
Усе життя в ярмі селяни
На рідній начебто землі,
Завжди годуються байками,
Ще й розпорошені усі…
Nikvoron 18.05.2021
Отзывы
Бурцева Анжела26.05.2021
Яка красива мова!
Вразив вiрш змiстом та
натхненням Автора.
Дякую, Миколаю)
Воронин Николай26.05.2021
Анжела, щиро дякую!

