Той, що нізвідки узявся
Дуже старий майже підстрочник
Він, напевно, не такий
У своїй країні мрій
Він сидить і щось завжди планує.
Він нікуди не спішить,
Без думок собі сидить
В ньому, певно, щось від нас с тобою
Не блукай, згадаєш,
Ти не знаєш, що втрачаєш.
Подивись – усе навкруг твоє.
Він до того ще й сліпий,
Світ для нього без подій.
Гей, скажи, чи бачиш ти мене?
Постривай хвилину,
Не втрачай надію,
Адже все без сумніву мине.
Він не має точки зору,
Тож блукає без розбору,
В ньому, певно, щось від нас з тобою.
