Лист до привида

Чиянова Марина

Я написала листа привиду,

Який скидався на архангела,

І замість крил мав

Довге мереживо коду.

Отримала у відповідь

Не навчальну програму

І не мапу метро,

А пульс метрополії,

Якої торкається колонізоване місто.

Ми вантажили змісти

В суцільній темряві.

Деякі з них були крихкими,

А також були легкозаймисті,

І вони поринули

У подорож блакитним океаном,

З якого колись вийшло людство.

У три години

Ми вмонтували мільярди років,

Щоб лише підтвердити

Своє існування.