Зроби ковток джерельної води

Стікала з гір Просвітлення дощем,

Впадала в море радісним потоком,

На мить спинялась під Пізнань кущем,

Який ставав натхненням і пророком.

 

Коріння напувала досхочу,

всю силу життєздатну віддавала.

А далі колообігом* лечу,

До хмар піднявшись, знову в землю впала...

 

Життя — воно у кожного своє.

Та не пустує зоряна Скарбниця*.

Цілющу мудрість душам роздає,

Які бажають досвіду напиться.

 

Дорогу до наснаги віднайди,

Де щастя не для показу — приватно.

Зроби ковток джерельної Води

І всесвіт відгукнеться делікатно.

 

Свідомості дарунок дав нам Бог,

Давно Він знає все про наші долі.

Відтоді міцно з'єднані удвох —

Навчаємось в таємній вищій школі.

 

Стікала з гір Просвітлення дощем,

Впадала в море радісним потоком...

До сонця знань тяглась витким плющем,

Раділа всім новим життя урокам.

 

* Кругообіг води в природі

* Скарбниця знань всесвіту