Децентралізація (укр. мова)

Втратив дід Панас покій,

І не йметься все старому,

Плигає по хаті кіт,

Дістається-ж бо рудому.

 

Річ у тім, що у газетах і телетрансляціях,

А також – і від сусідки, баби Клавдії,

Почув наш дідуган неологізм –

Слово «Децентралізація».

 

Що воно таке се єсть,

З чим їдять оту штукенцію?

Аби вгамувати інтерес

Дід спитав інтелігенцію.

 

Політолог брови звів, мовив про дерегуляцію,

РозподІлу повноважень позитив,

Від столиці й до самісіньких низів.

Отже, у цілому, диктатурі центру – грець, капітуляція.

 

Лікар чемно привітався, та

Як почув він справи суть, неабияк злякався.

«Знаю, - зазначає доктор, - достеменно про кастрацію,

Мо, шановний, це і є... децентралізація?».

 

А чиновник в місті зміряв діда

Презирливим взглядом:

«Ти что, дєдушка, балда?

Совсєм нє понімаєшь?

 

Я сиджу у цьому кріслі

Й при царі, й при комуністах.

З секретаршею, машиною, в теплі,

Можу править років триста, селяві.

 

Что до твоєго запроса

Про децентралізацію,

Інтєрєсна лішь цєна вопроса,

С поправкой на інфляцію».

 

Сумно дід додому йшов

Пребував у повній він прострації,

Ні бельмеса не пойняв

Про кляту децентралізацію.

 

Раптом - бабу Клаву стрів,

Біля самої криниці.

Взнати істину схотів

Від старої блудниці.

 

Баба Клавдія всміхнулась

Діду старому, й казала:

Колись, років зо тридцять тому,

 Любила тебе, Опанасе, я молодого.

 

Пам’ятаєш-но, старенький,

Ти прийшов до мене в гості.

Наварила я вареників і борщу,

Щоб… помасажував ти мої ніжні кості.

 

Раптом – чоловік мій повернувся

У розпал інтимних пестощів,

Він до тебе грізно розвернувся,

Й – миттю стало не до веселощів.

 

І мені тоді дісталось

Від свого рідненького.

Зате – в пам’яті закарбувалось,

Годі й дивитися на чоловіка чуженького.

 

Дід на бабу глянув,

Гримнув на неї:

- Щось не розумію, Клаво,

Твоєї ахінеї!

 

Та ж, лукаво посміхнувшись, так йому сказала:

«Недарма згадала я про ту катавасію 

Взявши в руки батога,

Чоловік викорінював… децентралізацію».