Децентралізація (укр. мова)
Втратив дід Панас покій,
І не йметься все старому,
Плигає по хаті кіт,
Дістається-ж бо рудому.
Річ у тім, що у газетах і телетрансляціях,
А також – і від сусідки, баби Клавдії,
Почув наш дідуган неологізм –
Слово «Децентралізація».
Що воно таке се єсть,
З чим їдять оту штукенцію?
Аби вгамувати інтерес
Дід спитав інтелігенцію.
Політолог брови звів, мовив про дерегуляцію,
РозподІлу повноважень позитив,
Від столиці й до самісіньких низів.
Отже, у цілому, диктатурі центру – грець, капітуляція.
Лікар чемно привітався, та
Як почув він справи суть, неабияк злякався.
«Знаю, - зазначає доктор, - достеменно про кастрацію,
Мо, шановний, це і є... децентралізація?».
А чиновник в місті зміряв діда
Презирливим взглядом:
«Ти что, дєдушка, балда?
Совсєм нє понімаєшь?
Я сиджу у цьому кріслі
Й при царі, й при комуністах.
З секретаршею, машиною, в теплі,
Можу править років триста, селяві.
Что до твоєго запроса
Про децентралізацію,
Інтєрєсна лішь цєна вопроса,
С поправкой на інфляцію».
Сумно дід додому йшов
Пребував у повній він прострації,
Ні бельмеса не пойняв
Про кляту децентралізацію.
Раптом - бабу Клаву стрів,
Біля самої криниці.
Взнати істину схотів
Від старої блудниці.
Баба Клавдія всміхнулась
Діду старому, й казала:
Колись, років зо тридцять тому,
Любила тебе, Опанасе, я молодого.
Пам’ятаєш-но, старенький,
Ти прийшов до мене в гості.
Наварила я вареників і борщу,
Щоб… помасажував ти мої ніжні кості.
Раптом – чоловік мій повернувся
У розпал інтимних пестощів,
Він до тебе грізно розвернувся,
Й – миттю стало не до веселощів.
І мені тоді дісталось
Від свого рідненького.
Зате – в пам’яті закарбувалось,
Годі й дивитися на чоловіка чуженького.
Дід на бабу глянув,
Гримнув на неї:
- Щось не розумію, Клаво,
Твоєї ахінеї!
Та ж, лукаво посміхнувшись, так йому сказала:
«Недарма згадала я про ту катавасію
Взявши в руки батога,
Чоловік викорінював… децентралізацію».
