Выходил на поля молодой агроном

"Выходил на поля молодой агроном

Говорил, что земля вся в наряде цветном.

Хорошо земля, мой край дорогой,

Люблю тебя всей русской душой.

 

Он не спал допоздна, на рассвете вставал,

Чтобы больше зерна каждый колос давал.

Хорошо земля, мой край дорогой,

Люблю тебя всей русской душой.

 

Ветер кудри трепал золотистый ленок.

Агроном напевал у колхозных дорог:

Хорошо земля, мой край дорогой,

Люблю тебя всей русской душой.

 

Молодой агроном не уходит с полей,

Он приходит сюда, как к невесте своей.

Хорошо земля, мой край дорогой,

Люблю тебя всей русской душой."

"""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""""

 

Молодий агроном йшов селом у поля;

В кольоровий свій храм де квітує земля.

Квітне сива земля, краю рідний ти, мій,

Лише тебе люблю, труд... - прийми, зрозумій.

 

Він не спав допізна, на світанку вставав,

Щоби більше зерна кожен колос давав.

Квітне сива земля, молодість зрозумій,

Хлібодарів приймай, не журись, молодій.

 

Вітер кучерів знав золотистий ленок.

Агроном працював... - технологій був бог:

Бачиш земле моя, мій край золотий,

Не змарнує тебе олігархів Батий.

 

Молодий агроном не минає полів,

Він голубить хліба, - в них дівочив є спів...

Квітне сива земля, краю рідний ти, мій,

Лише тебе люблю, труд... - прийми, зрозумій.