Багряне осені крило
Рвучкий холодний вітер
Пронизує наскрізь,
Не знаєм де подітись
Від нього я і ти.
І сонечко сховалось
Десь за дуби старі,
А хмар кудлаті клапті
Розкидані вгорі,
На полонині наче
Овець отой табун.
Небо дощем заплаче
Та навіває сум.
Ой, осене-красуне!
Ти обніми крилом,
Нехай не буде суму,
Дай радість і тепло.
Хай золотом-багрянцем
Ще тішиться душа
Та серденько співає,
В осінь не поспіша.
2017 р.
