Багряне осені крило

Рвучкий холодний вітер

Пронизує наскрізь,

Не знаєм де подітись

Від нього я і ти.

 

І сонечко сховалось

Десь за дуби старі,

А хмар кудлаті клапті

Розкидані вгорі,

 

На полонині наче

Овець отой табун.

Небо дощем заплаче

Та навіває сум.

 

Ой, осене-красуне!

Ти обніми крилом,

Нехай не буде суму,

Дай радість і тепло.

 

Хай золотом-багрянцем

Ще тішиться душа

Та серденько співає,

В осінь не поспіша.

 

2017 р.