Плине час

Красуне юна i така тендiтна...

О, що з тобою скоїли роки? -

Iде старенька - тиха й непомiтна -

Вздовж берега мiфiчної рiки.

 

Повицвiтали брови соболинi,

Не задивлятись бiльш у височiнь...

А час безжальний плине безупинно,

Зникаючи в туманну далечiнь.

 

Вона iде - цiлують ноги квiти,

Вiдблискують люстерка на водi.

Іде дiвчина, часом оповита,

Та очi - яснозорi, молодi.

 

Тож чом її голiвонька бiленька?

Чи тiї коси виплела зима?..

Тремтить в долонях квiточка маленька -

Сьогоднi є, а завтра i нема...

 

А десь далеко - прибрана оселя,

Та навкруги розкинулись жнива.

Там граються метелики веселi

Й дитинка бiлi квiти полива...

 

 

        27.07.2020