Збірка "Така,як є..."

#стихи_меня_не_оставляют

Авторські думки про життя,кохання,зміну сезонів. Експромти-настрої, інтимна і пейзажна лірика українською мовою і авторські замальовки у художньо-поетичній збірці "Така,як є..."

 

Вірші зі збірки

 

ТАКА...

Така, як є.Чи праведна, чи грішна?

Вразлива. І не зношу самоти.

Буваю часом невимовно ніжна.

А інколи - сумна до гіркоти.

Живу, як всі. Надіями зігріта.

Ціную в людях звичну простоту.

Нестримно, як усі, чекаю літа.

Весну кохаю, осінь золоту...

Зимова крига щовесни скресає -

Така, як я. І геть зимовий сон!

І неквапливо, ніби час, спливає

Легка вода... Думки беруть в полон.

Такі вже є. Ні спогади, ні мрії

Не зупинити, як води потік.

І хвилі тріпотять, неначе вії,

За роком рік, і знов - за роком рік...

 

СЕРПЕНЬ

 

Серпень треба цідити повільно, як з груші лікер.

А космічні мандрівки, як Бредбері радив,

Маркувати закладками з квітів-химер.

Тихо струшувать зорі з небес простирадел.

I Чумацьким шляхом не пускати у мандри кота,

Щоб не випив до донця зіркові молочні безодні!

Зорі в чашку ловити, і вийде така смакота!

Пам'ятати про завтра,смакуючи пінне сьогодні...

 

 

ВІРТУОЗИ ОСІННЬОГО СМУТКУ

 

Віртуози осіннього смутку,

Мінестрелі доріг жовтолистих,

Дмуть вітри. Та взатяг самокрутку

Палить сіре розлючене місто.

Небеса погаптовані шовком

Дощових переплетених ниток.

З підворіть чи совою, чи вовком

Виє протяг. І листяний зшиток

Шурхотить, відлітає за вітром.

Погубивши епіграфи, ноти...

Підкрадеться худющим і хитрим

День останній. Осінні скорботи

Вкриє саван зимового тліну.

Таємниці під снігом сховає.

Чи весною підсніжником стріну

Недописані вірші? Не знаю...