Скажи-но, де тебе нема...

Скажи-но, де тебе нема...
Скажи-но, де тебе нема
й не існувало у природі?
Де сміх за пам'ять не трима,
і сни блукають на свободі?
Де тінь не падає твоя
та у журби забрало мову?
Де не цвіте твоє ім'я
неповторимим тихим словом?
Де на тумани схожі дні.
Де всі тривоги - у колисці...
Здається іноді мені,
нема ніде такого місця.