Лелеки (укр)

Дорога у вирій тяжка і далека,

Немало на ній нас чекає загроз,

Та щоб не убив моїх діток мороз,

Треба летіти, я - мудра лелека.

 

На південь, у вирій! Над степом, над морем,

Немов емігранти, що рвуться до волі,

Шукаючи щастя і кращої долі,

Бо груди по вінця наповнені горем.

 

Щоб знов навесні повертати додому,

В покинуті гнізда,до рідних осель,

То ж треба летіти нам понад усе,

Долаючи простір і голод, і втому.

 

Як жаль, що не всі подолати змогли

Буремні вітри і зливи солоні,

А на ворожому злому кордоні

На здобич чатують вже хижі орли.

 

Бій неминучий, - домівка далеко,-

Нижче над морем, ще нижче, лелічки!

Та не лякайтесь кривавої стрічки -

Жертвою стала їм мати-лелека...

 

Птахи здолали страшний лабіринт,

Потомство викохує юна ще мати,

Щоб згодом за нього життя віддавати,

А люди говорять: -Це просто інстинкт...

 

03.10.04