Втрачена молодість
Коли я побачив Вас вперше, подумав:
“Що це за очі на мене дивляться?
Що це за хитра посмішка… дихає у потилицю?”
Коли я побачив Вас вдруге, повірив,
Насправді, життя – кольорове!
Субстанція темної ночі раптово стала прозорою.
Коли я побачив Вас втретє, осліпнув,
Бо сонце світило у душу.
Так довго сидів у в’язниці! А, сидячи, вірив, що мушу.
Вчетверте Ваш погляд мене обійшов,
І, лиш, пропливаючи поряд,
Під звуки барвистого моря,
Я втрачену молодість знову знайшов.
