Втрачена молодість

Коли я побачив Вас вперше, подумав:

“Що це за очі на мене дивляться?

Що це за хитра посмішка… дихає у потилицю?”

 

Коли я побачив Вас вдруге, повірив,

Насправді, життя – кольорове!

Субстанція темної ночі раптово стала прозорою.

 

Коли я побачив Вас втретє, осліпнув,

Бо сонце світило у душу.

Так довго сидів у в’язниці! А, сидячи, вірив, що мушу.

 

Вчетверте Ваш погляд мене обійшов,

І, лиш, пропливаючи поряд,

Під звуки барвистого моря,

Я втрачену молодість знову знайшов.