Схилився місяць до води...

Схилився місяць до води,

малює пальчиком доріжку.

Стоять обтрушені сади,

і сни крадуться тишком-нишком.

Пряде буття історій нить.

Зірок вгорі уже за сотню.

І час схолоджений тремтить,

йому ніяково й самотньо.