РОЗПЛЮЩИТЬ ОЧІ ВАРТО НАМ УСІМ
Відколи пам'ятаю я себе,
Про те, якої нації людина,
Не поставало так питання це,
Ми є народ - то ж нація єдина.
Чому ж все так змінилося в житті?
Хіба питань нагАльніших немає?!
Вже скільки полягло в війні братів,
І невідомо, скільки ще сконає.
ПопЕреду багато різних справ,
Ми всі свої. В нас звИчаї родинні,
Гуртом народ наш все завжди долав,
Навіщо нам війна здалася нині?!
Нещадно б'є : "Хай згине наш сусід!"
А він - наш брат. Це варто зрозуміти,
Вже стільки скуштували сліз і бід -
Кривим "байкАм" ми віримо, як діти?!
Розплющить очі варто нам усім,
Що ворогам лиш кОнче це потрібно -
Нас роз'єднати, знищити наш Дім,
А потім поселитись в нім побідно.
РОЗПЛЮЩИТЬ ОЧІ ВАРТО НАМ УСІМ!!!
