РОЗПЛЮЩИТЬ ОЧІ ВАРТО НАМ УСІМ

Відколи пам'ятаю я себе,

Про те, якої нації людина,

Не поставало так питання це,

Ми є народ - то ж нація єдина.

 

Чому ж все так змінилося в житті?

Хіба питань нагАльніших немає?!

Вже скільки полягло в війні братів,

І невідомо, скільки ще сконає.

ПопЕреду багато різних справ,

Ми всі свої. В нас звИчаї родинні,

Гуртом народ наш все завжди долав,

Навіщо нам війна здалася нині?!

Нещадно б'є : "Хай згине наш сусід!"

А він - наш брат. Це варто зрозуміти,

Вже стільки скуштували сліз і бід -

Кривим "байкАм" ми віримо, як діти?!

Розплющить очі варто нам усім,

Що ворогам лиш кОнче це потрібно -

Нас роз'єднати, знищити наш Дім,

А потім поселитись в нім побідно.

 

РОЗПЛЮЩИТЬ ОЧІ ВАРТО НАМ УСІМ!!!