Ти просто є...

Ти просто є...у почуттях поета...

Закотилось літо у туман...

Погрожують осінні хмари з неба,

Похмурий пишеться роман.

 

Марно наносять обставини долі,

Павутиння між нами сумне,

Жовтіючим листям у теплі долоні,

Омріяна радість впаде.

 

Ти просто є...i відчуваю серцем,

Зворушену казку душі.

Осінь зігріє змореним сонцем,

Загорнувши слова у вірші.

 

Змивають дощі час наш реальний,

Не вірять в кохання земне,

Але відшукавши щире зізнання,

Чуттевiстю світ спалахне.