Дума про сало
Від Аляски до Уралу
заздрять всі, що в нас є сало.
Вступ(невеличкий історичний ракурс).
Хочу я вам розсказати,
Як навчила мене мати,
Їй прийшло від прабатьків,
Ну, а тим ще сам Хорів
Росповів закон природи,
Той, що їншії народи
Хочуть в нас заполучить:
Як виходить добре жить?
Ось закон - щоб добре жити,
Сало треба заводити.
Щоб було його немало,
Роблять кругообіг сала.
Прабатьки дурні не були,
Сало миттю завели.
Розместились в Україні,
Де живемо ми й понині.
А до сала завели
Всякі різні дивнини.
Частина перша, патетична.
Раз є сало, є і свинні,
Яких треба годувать.
Тобто, є і землі рильні,
Які треба засівать.
Значить, є зерно в коморі,
Що аж нікуди дівать,
І дринчать у чистім полі
Тракторці, щоби орать.
Омиває землі рильні
Чорне море, бо брудне.
В ньому катерці цивільні
Ловлять кильку де-не-де.
Та засолюють у бочки,
Точно так, як огірочки.
А томати, а гарбузи, а в
Початках кукурудза!
Абрикоси, кавуни,
Морква, сливи, тютюни!
Буряки, качки, капуста,
Коньяки, що робить Шустов.
Інша різна городина,
Красна вишня і малина,
Глід, порічка, полуниця і
Чугуївська гірчиця.
Хрін, і перець, і олія,
Що в салати щедро лієм,
І насіння, і горіхи,
Що даються нам для втіхи.
Яйця, курки та барани,
Сепараторна сметана,
І цибуля, і часник,
І духмяних трав барвник.
А вареники, галушки,
Пампушки, борщи та юшки!
Ковбаса і холодець,
Сир, куліш, нехай їм грець!
Ряжанка, компот, узвар –
Все земля дає нам в дар!
Так їмо ми в Україні,
Лишки віддаємо свинням,
А вони дають нам сало.
Обмін, наче, дуже вдалий.
Щоби з"їсти так багато,
Все це треба запивати,
Бо всього не проковтнеш.
Ми про це подбали теж.
Є для цього в нас горилка,
Та і не одна бутилка,
Вина, в нас їх забагато,
Пиво теж прийшлось до хати.
А смачного самогона
П"ємо прямо із бидона.
Кришталево чисту воду
Також дав Господь народу.
Все це вип"єм - заспіваєм,
Пики всім понабиваем.
Знову вип"єм та закусим,
Бо баланс тримати мусим.
Так проходить у народі,
По закону, як в природі,
Обіг сала в Україні
Ще спрадавна і донині.
Частина друга, політична.
З-за цього смачного сала
Скілкі ж ми набідували!
Голодали,воювали,
Горювали і страждали.
Все тому, що злії люди
Заздрять здавна і досюди.
Ми оточені з сторін
Купой заздрющих краін.
Свойого їм там замало,
Хочуть ще і наше сало.
Їли б нафту, мандарини,
Гамбургери та конину,
Та кашерні фаршмаки,
Та з баранів шашлики.
Хоч своє б подоїдали.
Ні, давай їм ще і сало!
Шпигунів нам засилають,
Все колотяться та лають,
Як собаки у чувалі.
Так помішані на салі.
Москалики простуваті,
Грузиняки наглуваті,
І поляки вороваті,
І татари хитруваті,
І вірмени волохаті,
І жиди кашеруваті,
Німці трішки пошлуваті,
Навіть янкі дурнуваті
Лізуть лапами до нас,
То в Карпати, то в Донбас.
Всі глодають Україну,
Аж захльобуються слиной.
Україну задовбали.
Все тому, що в нас є сало.
Висновок.
Але поки в нас є сало,
У труні ми всіх …бали.
заздрять всі, що в нас є сало.
Вступ(невеличкий історичний ракурс).
Хочу я вам розсказати,
Як навчила мене мати,
Їй прийшло від прабатьків,
Ну, а тим ще сам Хорів
Росповів закон природи,
Той, що їншії народи
Хочуть в нас заполучить:
Як виходить добре жить?
Ось закон - щоб добре жити,
Сало треба заводити.
Щоб було його немало,
Роблять кругообіг сала.
Прабатьки дурні не були,
Сало миттю завели.
Розместились в Україні,
Де живемо ми й понині.
А до сала завели
Всякі різні дивнини.
Частина перша, патетична.
Раз є сало, є і свинні,
Яких треба годувать.
Тобто, є і землі рильні,
Які треба засівать.
Значить, є зерно в коморі,
Що аж нікуди дівать,
І дринчать у чистім полі
Тракторці, щоби орать.
Омиває землі рильні
Чорне море, бо брудне.
В ньому катерці цивільні
Ловлять кильку де-не-де.
Та засолюють у бочки,
Точно так, як огірочки.
А томати, а гарбузи, а в
Початках кукурудза!
Абрикоси, кавуни,
Морква, сливи, тютюни!
Буряки, качки, капуста,
Коньяки, що робить Шустов.
Інша різна городина,
Красна вишня і малина,
Глід, порічка, полуниця і
Чугуївська гірчиця.
Хрін, і перець, і олія,
Що в салати щедро лієм,
І насіння, і горіхи,
Що даються нам для втіхи.
Яйця, курки та барани,
Сепараторна сметана,
І цибуля, і часник,
І духмяних трав барвник.
А вареники, галушки,
Пампушки, борщи та юшки!
Ковбаса і холодець,
Сир, куліш, нехай їм грець!
Ряжанка, компот, узвар –
Все земля дає нам в дар!
Так їмо ми в Україні,
Лишки віддаємо свинням,
А вони дають нам сало.
Обмін, наче, дуже вдалий.
Щоби з"їсти так багато,
Все це треба запивати,
Бо всього не проковтнеш.
Ми про це подбали теж.
Є для цього в нас горилка,
Та і не одна бутилка,
Вина, в нас їх забагато,
Пиво теж прийшлось до хати.
А смачного самогона
П"ємо прямо із бидона.
Кришталево чисту воду
Також дав Господь народу.
Все це вип"єм - заспіваєм,
Пики всім понабиваем.
Знову вип"єм та закусим,
Бо баланс тримати мусим.
Так проходить у народі,
По закону, як в природі,
Обіг сала в Україні
Ще спрадавна і донині.
Частина друга, політична.
З-за цього смачного сала
Скілкі ж ми набідували!
Голодали,воювали,
Горювали і страждали.
Все тому, що злії люди
Заздрять здавна і досюди.
Ми оточені з сторін
Купой заздрющих краін.
Свойого їм там замало,
Хочуть ще і наше сало.
Їли б нафту, мандарини,
Гамбургери та конину,
Та кашерні фаршмаки,
Та з баранів шашлики.
Хоч своє б подоїдали.
Ні, давай їм ще і сало!
Шпигунів нам засилають,
Все колотяться та лають,
Як собаки у чувалі.
Так помішані на салі.
Москалики простуваті,
Грузиняки наглуваті,
І поляки вороваті,
І татари хитруваті,
І вірмени волохаті,
І жиди кашеруваті,
Німці трішки пошлуваті,
Навіть янкі дурнуваті
Лізуть лапами до нас,
То в Карпати, то в Донбас.
Всі глодають Україну,
Аж захльобуються слиной.
Україну задовбали.
Все тому, що в нас є сало.
Висновок.
Але поки в нас є сало,
У труні ми всіх …бали.
