Гуляє вітер по воді...

Гуляє вітер по воді,

і літо котиться безсиле,

І чи були ми молоді

уже давно незрозуміло.

І так не хочеться зими

(пощо створив її, мій Боже?)

У дзеркалах уже не ми,

а інший хтось. Хтось дуже схожий.

А ми ж насправді не такі!

В нас на дива лишився попит!

Ми у душі іще м’які,

хоч для життя це лишній клопіт.

Ми ще і досі не пусті,

в нас ще бажання не дотліли…

Гуляє вітер по воді.

і літо котиться безсиле.