Мiй бiлий пароплав
Сумнá стóю бiля криницi,
на березi довго сиджу.
Чекаю на принця iз Ниццi,
рiзницi нема — на раджу.
Мiй бiлий пароплав,
тебе я верi лав!
На небо дивилася хмарне,
сама безталанна така,
але час згубила я марно —
немає твого лiтака.
Гукатиму зi стрiх:
лiтак, iх лiбе дiх!
Гелло, гарний файний хлопчино!
Хоч пiшки прийди! Де ти? Де?
Зготовлю тобі капучіно…
Ой, людоньки, що ж там iде?!
Мiй іноземний чмур,
тебе тужур лямур!
