За мить до смакоти

За мить до смакоти від спеки мальви марять,

За мить до смакоти у різнотрав'ї спів.

Промінчики жаркі листки малини старять,

Про це мені лілейник ледь прошепотів.

Смородину вмовляю дати чорні перли,

Намисто щоб сплести для літньої краси.

Рубіни вишень десь у вишині завмерли,

Лиш чутно горобців нахабних голоси.

Долоні важко вже від ягід круглобоких,

Контрастний дотик їх - у спеку холодок.

Бурштинова краса малин поодиноких...

Ромашковий розмай прикрасив моріжок...

За мить до смакоти лискучих ягід ніжність

Торкнеться моїх губ - ледь-ледь цілую їх...

Миттєвості такі здаються виром в вічність,

Найкращою з усіх у всьому світі втіх.

 

 

Малина і смородина автора))