Шкереберть

Відсутність надії завжди ототожнює смерть.

Заплющуєш очі, - із темряви лізуть флешбеки.

Життя - як автівка зі скелі - летить шкереберть.

Й втрачаєш свідомість від смутку, чи може від спеки?

 

Уважно пильнуєш, відчувши риторику тіла.

У полум’ї горя втрачаєш нервові клітини.

Зрікаєшся неба, навічно зрізаючи крила,

Пірнаєш у море брудної, сумної рутини.

 

І що тобі з того, що завтра продовжиться плин

Буденних подій та нудних пересічних історій.

Яка вже різниця, чи змеле тебе долі млин,

Чи в попіл ці дні перетворить часу крематорій.

 

Всі мрії про краще – лише жалюгідні дурниці.

Один хибний крок повертає в реальність із казки.

Ми граємо в шахи з коханням, й на цій шахівниці

Уже не уникнути нам нищівної поразки.