Шкереберть
Відсутність надії завжди ототожнює смерть.
Заплющуєш очі, - із темряви лізуть флешбеки.
Життя - як автівка зі скелі - летить шкереберть.
Й втрачаєш свідомість від смутку, чи може від спеки?
Уважно пильнуєш, відчувши риторику тіла.
У полум’ї горя втрачаєш нервові клітини.
Зрікаєшся неба, навічно зрізаючи крила,
Пірнаєш у море брудної, сумної рутини.
І що тобі з того, що завтра продовжиться плин
Буденних подій та нудних пересічних історій.
Яка вже різниця, чи змеле тебе долі млин,
Чи в попіл ці дні перетворить часу крематорій.
Всі мрії про краще – лише жалюгідні дурниці.
Один хибний крок повертає в реальність із казки.
Ми граємо в шахи з коханням, й на цій шахівниці
Уже не уникнути нам нищівної поразки.
