А ЖИЗНЬ ИДЁТ... (перевод с украинского)

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

 

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, — час.

А ми живі, нам треба поспішати.

 

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

 

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

 

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

 

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш — то уже навіки.

 

Ліна Костенко

***********

 

Вольный перевод с украинского

 

А жизнь идёт и всё без корректур.

И время мчит, не умеряя прыти.

Давно уж нет маркизы Помпадур

И мы, конечно, не из её свиты.

 

Не знаю я, что будет после нас,

Природа сможет как преобразиться.

Лишь время неустанно каждый час,

А нам, чтоб выжить нужно торопиться.

 

Потомкам что оставим после нас?

По жизни мы проходим, будто тени.

И только голубой чтоб неба глаз,

На Землю глядя, видел бы в цветеньи.

 

Не вымерли леса чтобы, как тур,

Слова б не оскудели, словно руды...

А жизнь идет и всё без корректур,

Какой напишешь, вот такой и будет.

 

Не бойся, что досадная строка.

Прозрения не бойся - очищенье.

Не бойся правды, как бы ни горька,

И грусть уйдёт рекою по теченью.

 

Лишь чью-то душу бойся оболгать,

Ведь если ошибёшься – то забвенье

 

 

© Copyright: Люси Камли, 2019

Свидетельство о публикации №119052107068