Радість, якої немає
Чому й навіщо це, скажіть мені
Сидіти тут і згадувать минуле,
Коли були життя щасливі дні,
Багато вірних і хороших друзів.
Було...Було..Та все те відпливло,
Розтануло, немов туман ранковий
І білий-білий, наче молоко,
Разом із ним і дні оті чудові.
У спогадах моїх вони живуть,
Із пам"яті частенько виринають,
Душі моєї боляче торкнуть
Тією радістю, якої вже немає.
2017 р.
