Моєму морозному

Ти залишай мене. Хай сипле сірим снігом
На твою маківку всевишній сивий дід..
Хай - Січень. Хуга. Непроломна крига
Най паморозь пришле листом палкий привіт.


Забудь про все, коханий, не вагайся
Тужи, пали і пий сухе вино
Вже зготувала міць зимові сланці -
То й буде абсолютно все одно.
Реальність вже фіалкова. І нишком –
Як слайди, ці світлини у вікні
І чути як зима в фіранку дише
Й торкає простирадлом по спині.
Дається взнак захованість світила
До твого ледь сп’янілого лиця.
По ньому криця і сльоза ходила
А я лиш цілувала без кінця…
Лежи собі, мій янголе. Най спокій
Побереже твій спомин і полон
Відпустить пам’ять образ одинокий
Я з ним піду як не згаданий сон.