Вчителю.

Хоч ковтнути душі крапелину.
Хоч припасти до вічних думок..
Вірить в твердість наук до загну
Мати вірну із тисяч стежок.
Які леми? Аксіоми і теми?
Все дарма в порівнянні із тлом..
Що пожежа у серці лишила,
Знищивши зло загалом.

Омий-но світлом, вчителю!
До рани прикалди священний панімпсест.
Хай небо -вниз... Засохнуть океани,
Коли забуду твій печальний текст.
Ви будьте і зі славою живіте
В долонях свята й праці золотій..
Хай учні, наче бджілонькиу квіті
Трудитись будуть к гордості твоїй