Космос

Коли була я ще малим дитям,

Любила я на зорі споглядати.

Сидіти на віконечку щодня,

І пісеньку тихесенько співати.

 

Вдивлятися на зорі, у красу,

В її безмежність радо поринала.

Шукала я ту зірочку свою,

Для того щоб бажання загадати.

 

Спливали роки, час невтомно їв,

І вже доросла, але десь таки дитина.

Люблю мережу зоряних гаїв,

І подих перехоплює картина.

 

Вдивляючись в космічну височінь,

Приходить розуміння і дорога.

Усе дрібниці в всесвіті створінь,

Якщо в душі ти ще не маєш Бога.

 

© Людмила Джигора, 10.03.2019