Космос
Коли була я ще малим дитям,
Любила я на зорі споглядати.
Сидіти на віконечку щодня,
І пісеньку тихесенько співати.
Вдивлятися на зорі, у красу,
В її безмежність радо поринала.
Шукала я ту зірочку свою,
Для того щоб бажання загадати.
Спливали роки, час невтомно їв,
І вже доросла, але десь таки дитина.
Люблю мережу зоряних гаїв,
І подих перехоплює картина.
Вдивляючись в космічну височінь,
Приходить розуміння і дорога.
Усе дрібниці в всесвіті створінь,
Якщо в душі ти ще не маєш Бога.
© Людмила Джигора, 10.03.2019
