мовчання

Заблукала неба синь у ріці глибокій

 

Поселився у душі у моїй неспокій

 

Розбігаються думки на папері чистім

 

І ховаються слова під зів"ялим листям

 

Мовчання....

 

Так приходить прощання.

 

Що це було? Кохання?

 

Не знаю...

 

Шукаю,

 

я тобі виправдання

 

а знаходжу мовчання...

 

Мовчання....

 

Поміж нами назавжди вічна тінь розлуки

 

Але в спомини твої я прийду без стуку....

 

Що тоді промовиш ти , дивлячись в минуле?

 

Щось хотіли ми забуть...тільки не забули....

 

Мовчання...

 

І не треба прощання...

 

Чи було це коханням?

 

Не знаю.....

 

Шукаю я собі виправдання,

 

А знаходжу мовчання...

 

Мовчання...

 

Уплету свою біду білий цвіт калини

 

І без остраху піду по своїй стежині...

 

А чи стріну знов тебе-значення не має,

 

Є на світі той , один, що мене кохає.

 

Мовчання.

 

Стало нашим прощанням...

 

Чи минуло кохання-

 

Хто знає?

 

Шукаю

 

Нам обом виправдання

 

А знаходжу мовчання....

 

Мовчання.