ти згадай

ТИ ЗГАДАЙ: ТИХИЙ ДОЩ ШЕЛЕСТІВ НА БАРВИСТОМУ, МЕРТВОМУ ЛИСТІ....

 

НЕБЕСА ТЕМНІ ХМАРИ СХОВАЛИ У СМУТОК ХОЛОДНИЙ, СЛІПИЙ...

 

НАВІТЬ МИ, РОЗІРВАВШИ КОХАННЯ ЧЕРВОНЕ НАМИСТО

 

НАМАГАЛИСЬ З"ЄДНАТИ РОЗМЕЖЕНІ ЗЛИВОЮ НАШІ СВІТИ.

 

 

 

Я ДО ТЕБЕ НІКОЛИ НЕ КИНУСЬ В ОБІЙМИ ПАЛКІ І ЖАДАНІ

 

ОБМИНАТИМЕШ ТИ ТІ МІСЦЯ, ДЕ СПІВАЛА ДУША МОЛОДА,

 

ТІЛЬКИ СНИ СЕРЕД НОЧІ, ЯК ГОСТІ НЕЗВАННІ-НЕЖДАННІ....

 

ТВОЇЙ СПРАГЛІЙ ДУШІ, ЯК ХОЛОДНА КРИНИЧНА ВОДА...

 

 

 

ТОЖ НЕХАЙ ЗМИЄ ДОЩ ІЗ СЕРДЕЦЬ НАШІ ДАВНІ ПЕЧАЛІ,

 

А ЛЮБОВ, ЩО БУЛА, ЗАБЛУКА В НЕСКІНЧЕННІЙ РОЗЛУЦІ НАВІК,

 

ПОДАРУЙ ПОГЛЯД СВІЙ.І ЯК ЛИСТЯ ОСІННЄ ОПАЛЕ

 

ВЖЕ ЗАБУДЕТЬСЯ ВСЕ, БО НЕ СПИНИТЬСЯ ЧАСУ ПОТІК.

 

 

 

ПРОЛІТАЮТЬ РОКИ ПОНАД ДОЛЕЮ В СИВІ ТУМАНИ,

 

ТИ ЗГАДАЙ: ТИХИЙ ДОЩ ШЕЛЕСТИТЬ ЗА ВІКНОМ В ОДИНОКІМ САДУ...

 

НЕ ЗАБУТИ НІЧОГО.... ЛИШ КОХАННЯ НЕЗГОЄНІ РАНИ

 

Я ДО ТЕБЕ КРІЗЬ ПАМ"ЯТЬ ДОЩЕМ ОКРОПИТИ ПРИЙДУ.