я прийшла...

Довго кликав ти мнене в своє життя,

 

Я прийшла...й відкрились двері раю...

 

Нам нема в минуле вороття,

 

Бо назад дороги не буває...

 

 

 

Чим жила до тебе-не збагну...

 

Чи любила світ-не пам"ятаю....

 

Та любові квітку запашну

 

Без жалю для тебе я зриваю.

 

 

 

Як її до серця прикладеш,-

 

вмить вона твої загоїть рани,

 

Вже такої квітки не знайдеш,

 

Як оця в твоїх руках зів"яне.

 

 

 

Збережи, коханий, довоцвіт....

 

В квітці цій твоя безмежна сила.

 

Щоб відчути радості політ

 

Лиш любов дає такі нам крила!.

 

 

 

Ти не бійся , що байдужий люд

 

скаже, що в любові є провина...

 

Суд людський, то є не Божий суд...

 

Як життя-вона у нас єдина!