Похмільна розрайна
Депресія... Невесело...
Сьогодні злий на все село!
Учора був навеселі -
Ходив веселий по землі...
Тепер мов після зілля -
Тяжке мені похмілля!
Нема в'язкішої ріллі,
Як жить у нашому селі:
Увечері тут весело,
А вранці - лиш депресія...
Життя живем бездумно,
Та не завжди в нас сумно!
Не страшно, що депресія:
Вона - лише до вечера!
Оте лихе, як пранці,
Буває тільки вранці!!!
Доходить, що повісився б!
Та хто уранці вішався!
З бідою не страждаємо:
До вечера розраємо!
Щасливі в нашому селі,
Лише коли... навеселі!
Даю на сотню двісті,
Що так воно і в місті...
01.09.2005р.
Взято із збірки "Печаль одинака"
