ГЕРОЙ
Колись давно в одному класі вчилась
З хлопчиною худеньким та сумним…
Дівчата кепкували, хлопці – бились,
А він був мрійником, якимось неземним…
Вдягався бідно, дім -як та комора…
В навчанні теж не досягнув вершин.
Сп’яніла мати, втомлена та хвора…
А батько вже давно поміж хмарин…
На випускний хлопчину не діждались:
Нема сорочки – ось він, аргумент!
Пізніше однокласники дізнались,
Вступив до вузу. Він тепер-студент.
В життєвім вихорі летіли швидко роки…
Знов однокласники надумали зібратись -
Ще раз зайти у двір шкільний широкий,
Побачитися ...та й поспілкуватись…
Хоч нелегкі часи ідуть -АТО , війна,
Та все ж приїхало немало люду…
Надворі вечір сонце поглина ,
Вже думали, що парубка не буде...
Всі в злоті, на авто та при грошах,
Піднято келихи, і вина там рікою…
…Зайшов військовий. В медалях- орденах.
Аплодували стоячи герою!..
З багатства в нього лиш була душа,
Що не зотліла у підступнім вирі…
Він і тепер країну захища ,
Щоб діти й внуки прожили у мирі.
4.01.2019р.
