А місто зачаровує зимою...
А місто зачаровує зимою,
Хрусткою, наче печиво під чай,
Простими снами бавиться зі мною,
Та білим засипає небокрай.
Живе в листах, вітринах та афішах.
У запахах. У настрої. В душі.
І хочеться кохати тільки тишу,
Залиту у віконні вітражі.
