Як люблю час, коли на серці квіти
Як люблю час, коли на серці квіти,
І наче зіроньки спадають із небес.
Закрию очі, а сонце в душі світить,
Показує мультфільми із чудес.
Прокинусь вранці - і хочеться вставати,
І світові сказати : "Я вже встав!"
Швиденько взяти сумку й малювати
Всім посмішки, які хтось заховав.
Я йду по місту, наче в Задзеркаллі:
Такі всі чудернацькі і смішні,
Невже, щоб бачить інших в ідеалі,
Треба собі розквітнуть у душі?
