На рибалці
Куми задумали риби наловити,
Зібрали, що подобає рибакам.
Подумали, щось треба ще купити -
Взяли горілку і закуску попалам.
Ідуть до річки і ведуть розмову,
Згадав Микола, де клюють соми:
«Йдемо, Петро, на старе місце знову,
Там підкормили їх доволі ми».
Прийшли до річки, вудки позакидали,
Сидять і дивляться на воду без слівця,
Переглянулись, чекати більш не стали,
Дістали пляшку і нарізали сальця.
По чарці випили і салом закусили,
Здалося мало – треба ще хильнуть.
До дна всю пляшку осушили
І стали дружно за вудки тягнуть.
Тягнути стали, вудилища гнуться,
Що за соми попались на гачки?
«Дивись, Петро, а сом іще й сміється»
«Хватай, Миколо, сома за вуски!»
У метушні куми не помічали,
Що витягли русалку на гачку.
Як глянули на неї – здивувались,
Русалки вперше бачили красу.
На неї дивляться і наче оніміли,
Любуються її срібним хвостом.
Куми такій «рибалці» пораділи,
«Миколо, це реальність чи фантом?»
Петро поглянув і враз скривився:
«Миколо, ти знову щось верзеш!
Ти б краще взяв і роздивився ,
Де та русалка про яку плетеш?
Це щука на гачок попалась,
А нам примарилось чорт знає що.
Тягни мерщій, щоб не зірвалась,
Нам на русалок знов не повезло».
Рибалки люблять байки розповідати,
Які пригоди в них трапляються завжди.
Йдете рибалити – первак краще не брати,
А то не випустять русалки із води!
