Дiти вiйни
Не легкою була у нас доля
Народились ми в роки війни.
І багато було тоді горя,
Виживали, як тільки могли.
На коровах всі землю орали,
Працювали з рання до темна.
Мужиків не було – воювали,
Вся держава в напрузі жила.
Матерям всі клопоти дістались
На їх руки і плечі лягли.
Дні і ночі вони дивувались,
Як вони цей тягар ще несли.
Теплоту нам свою віддавали,
Піклувалися вдень і вночі.
І цукерки бувало давали,
Щоб радіти могли «сівачі».
Засівали пшеницею поле,
Бо без хліба немає життя.
Поступово відходило горе,
Ті роки вже ідуть в небуття.
Виростали в період екстриму.
Гріла нас материнська любов,
В літню спеку, морозяну зиму
Грала молодість в жилах і кров.
Відродили ми нашу державу.
І Гагарін у космос злетів.
Здобули визнання знов і славу.
Досягли ми своїх берегів.
