Незабута мрія

Рідна земля,об'ємні простори,

Вільний степ,мирне життя.

Був хлопчина в сім'ї патріотом,

Та прийшла до країни війна.

 

Узявши хоробрість на поруку,

Незалежну волю в руку,

Він пійшов у боротьбу криваву,

З жахливим і гнилим тираном!

 

Настала рокова година,

Вмерла сильна й радісна людина,

Горяча кров землицю окропила,

І хмари сльози розлили.

 

"Вставай,вставай,

Отямся любий синку"

До нього мати голосно гукає.

А він лежить й мовчить,

Мовчить і вже ніколи й слова не роняє.

 

Світла мрія була у бійця,

Щоб країна розцвіла і росла,

Покинула нас ця біда,

Запал шалений був у дитячих серцях!

 

Крок за кроком,бій за боєм,

Військо переможне подалало зраду!

Небо знову стало синім,

В нашій Україні доленька радіє!

 

Неможливим, це було би,

Без загиблиго солдата,

Разом гукнем всі до Бога,

Тричі - Слава!Слава!Слава!