Незабута мрія
Рідна земля,об'ємні простори,
Вільний степ,мирне життя.
Був хлопчина в сім'ї патріотом,
Та прийшла до країни війна.
Узявши хоробрість на поруку,
Незалежну волю в руку,
Він пійшов у боротьбу криваву,
З жахливим і гнилим тираном!
Настала рокова година,
Вмерла сильна й радісна людина,
Горяча кров землицю окропила,
І хмари сльози розлили.
"Вставай,вставай,
Отямся любий синку"
До нього мати голосно гукає.
А він лежить й мовчить,
Мовчить і вже ніколи й слова не роняє.
Світла мрія була у бійця,
Щоб країна розцвіла і росла,
Покинула нас ця біда,
Запал шалений був у дитячих серцях!
Крок за кроком,бій за боєм,
Військо переможне подалало зраду!
Небо знову стало синім,
В нашій Україні доленька радіє!
Неможливим, це було би,
Без загиблиго солдата,
Разом гукнем всі до Бога,
Тричі - Слава!Слава!Слава!
