Осінь на Осінній

А Осінь на Осінній ще ходить босоніж.

А на траві вже іній. І листя упереміш,

Як килим з клаптів шовку, вкриває землю тут.

І двірники натхненно метуть, метуть, метуть...

А коник густогривий на вершницю заждав,

Пронестися стрілою по лісу зажадав!

Куйовдилось щоб листя у нього з-під копит.

І мох блищав росою, зелений оксамит.

Та вершниця лукава блукає десь одна

Під синім-синім небом...осіннім, що без дна.

 

У співавторстві з сином,фото авторів на вул.Осіння,м.Київ