Осінь на Осінній
А Осінь на Осінній ще ходить босоніж.
А на траві вже іній. І листя упереміш,
Як килим з клаптів шовку, вкриває землю тут.
І двірники натхненно метуть, метуть, метуть...
А коник густогривий на вершницю заждав,
Пронестися стрілою по лісу зажадав!
Куйовдилось щоб листя у нього з-під копит.
І мох блищав росою, зелений оксамит.
Та вершниця лукава блукає десь одна
Під синім-синім небом...осіннім, що без дна.
У співавторстві з сином,фото авторів на вул.Осіння,м.Київ
