Коли холодне небо хворе...

Коли холодне небо хворе...
Коли холодне небо хворе,
Та літні стихнули часи,
У ніжних дотиках мінору
Є стільки дивної краси,
Є стільки чистого від серця,
Без недомовленостей гри,
Що навіть іноді здається
Й не треба іншої пори.