Якби я був художником я написав би твій портрет,
якби я був скульптором увіковічнив би тебе у статуї.
Та я всього лиш скромний невідомий ще поет,
і образ твій опишу я в словах гармонії.

Ти моя муза, обличчя твоє бачу я у снах,
і поглядом ясних очей твоїх я насолоджувався б вічно,
але дорога дальня — лише для птаха крил неспішний змах,
для мене це немов вогонь пекельних мук який горить неспішно.

І хоч кохаю я тебе, та бачу що не буть нам разом,
бо другом я для тебе був усі ці пережиті роки.
без мене ти і так живеш життям прекрасним,
а я без тебе у пітьму робити буду невеликі кроки.