Смуток в душі осіннім листом...
Спогад...вечір останній під мокрим мостом...
Посмішка сяє в твоїх очах...
Слово застило на моїх устах...

Спогади стерто осіннім дощем,
Сонце засяє для інших людей.
У моїм житті не буде його,
Бо з серцем моїм не буде твого.

На лавочці в парку осіннім сиджу
І з квітами я вже нікого не жду.
Що далі буде із серцем моїм
Не знаю...тріщина виросла в нім...