Розтало лiто, наче небуло
Вже майже осiнь, листя кольорове,
У небi смуток, вiтерець- маля,
I дощ не дощ, а краплi випадковi,
Та на асфальтi грудками земля...
Немов кисiль повiтря загустiло,
Сховалось сонце та пiшло тепло,
Вже майже осiнь. Надягувши крила,
Розтало лiто, наче небуло...
