I зростає́ над обрiє́м пара
Вiдлетiли, як листя, свiтанки.
Наче килим- пожухлi слова,
Всi образи- лише забаганки,
Линуть роки, а пам'ять- жива
Наче вчора безглузддя, дiвчисько,
Та рядочки майбутнiх пicень,
Кiлька крокiв до обрiю, близько,
Не дiйшли. Пару крокiв лишень...
Сiрий попiл- багаття примару-
Вiтер просто на пагорб занiс,
I зростає́ над обрiє́м пара
В поцiлунку застиглих берiз...
