I зростає́ над обрiє́м пара

Вiдлетiли, як листя, свiтанки.

Наче килим- пожухлi слова,

Всi образи- лише забаганки,

Линуть роки, а пам'ять- жива

Наче вчора безглузддя, дiвчисько,

Та рядочки майбутнiх пicень,

Кiлька крокiв до обрiю, близько,

Не дiйшли. Пару крокiв лишень...

Сiрий попiл- багаття примару-

Вiтер просто на пагорб занiс,

I зростає́ над обрiє́м пара

В поцiлунку застиглих берiз...

Отзывы

А знаєте, просто гарно. Тільки підправити б слово "забагАнки"

Sandro7405.01.2020

Алина Ким, Дісно, літера десь заблукала, дякую, що знайшли!