Якщо хочеш...

Якщо хочеш...
Якщо хочеш, то розпадайся на клаптики,
Підсолоджуй чиїсь сподівання потоками патоки,
Ріж себе на шматки і клади в м’ясорубку суспільства.
Там градація масок: від щирості до презирства.
 
Якщо хочеш, ставай серед зливи краплиною,
Між боліт балагану і фарсу ясною перлиною.
Переходь усі межі, крім тих, що відділені комою.
Дегустуй терпкісь вин, поки стануть тобі оскомою.
 
Якщо хочеш, тоді припадай до дороги пилюкою,
Стань комусь в анонімному чаті солодкою мукою.
Замикайся в кав’ярнях чи лий у словах отруту,
Головне долучатися кожним шляхом до гурту.
 
Якщо хочеш, то нівелюй свою суть із запалом:
Розчиняйся в бетоні, в повітрі, або деградуй до атомів.
Заховайся у тиші, завмри, мов тебе не існує…
Все одно я тебе знайду. І врятую.